tilkorock.com.ua - рок-музика, групи, концерти, новини, афіша

Інтерв’ю із Володимиром Агафонкіним - учасником гурта Обійми Дощу, який недавно дав свій перший сольний концерт 

Представ свою групу для людей, які ще вас не чули.

Обійми Дощу - гурт з міста Київ, що грає сумну, по-осінньому ліричну рок-музику, що поєднує елементи таких стилів, як прогресивний рок, неокласика, дум-метал та неофолк. За 4 роки існування ми встигли випустити свій дебютний альбом, дати сольний концерт, зняти 2 кліпи, виступити у багатьох містах України, прийняти участь у великих рок-фестивалях та знайти немалу кількість відданих прихильників.

Вітаю вас із виходом нового альбому. Як сам можеш оцінити його?

Дякую! Приймаючи до уваги те, що це наша перша спроба подібних масштабів, вважаю, що альбом видався дуже і дуже вдалим. Навіть нам самим досі не набридає його слухати попри те, що ми чули кожен його звук вже тисячі разів. Але інакше трапитись і не могло - забагато часу, сил і натхнення ми спрямували і на самі пісні, і на запис (спитайте звукорежисера альбому - таких зануд, як ми, ще пошукати треба :). Щоб набути вигляду, який він має зараз, альбом цей назрівав близько 6 років (адже написання пісень я почав ще в 2004, за два роки до створення гурту).

Чому було прийнято рішення надати альбом для вільного завантаження?

До такого рішення було нескладно прийти - справа в тому, що в наш час людина купує диски не тому, що немає інших музичних джерел, а здебільшого щоб підтримати гурт або для колекції. Якщо ж вона, вирішивши послухати музику гурту, не має бажання купувати диск, відсутність альбому у офіційному вільному доступі не завадить їй її завантажити та послухати - наприклад, знайшовши на торентах. Так що негативних наслідків надання альбому для вільного завантаження немає, проте є один дуже позитивний - це зменшує бар'єр між слухачами та музикою - її легко знайти і одразу почати слухати.

Що тебе надихає на написання таких текстів до пісень, адже вони є дуже меланхолічними?

Особистий досвід. Але варто зазначити, що не завжди всі наші пісні будуть виключно меланхолійними - дочекайтесь другого альбому, послухаєте. :)

Перший сольний концерт виправдав ваші надії?

Більш того, він їх абсолютно перевершив. Людей на нас прийшло стільки, що ледь вмістилися у залі. Отримуючи приголомшливо теплу та сильну підтримку чудової публіки, ми просто не могли не зіграти з повною віддачею, а помилок зробили досить небагато. Крім того, звук був краще, ніж ми очікували. Та й оформлення зали вдалось зробити набагато приємнішим, ніж ми сподівались. Шкода тільки, що клуб цей закрили буквально через кілька днів після нашого виступу.

Як відомо, музикою зараз в Україні важко заробити. Чим займаєтеся поза музикою?

Всі працюємо. Я та Коля - програмісти, Олексій - інженер, Сергій - бізнесмен, Маша - радіоведуча, Олена працює в консерваторії. Насправді дуже гарно, коли завдяки іншій роботі можеш собі дозволити не особливо перейматись комерційними питаннями в гурті та просто грати те, що відчуваєш, що подобається грати, маючи за основну мету донести свою музику до сердець слухачів, а не залізти у їх кишеню.

Які гурти можеш виділити серед української сцени? Чи хочете з якимось із них співпрацювати?

Особисто мені хочеться виділити Flёur, Сестер Тельнюк, сольний проект Святослава Вакарчука та "...и Друг Мой Грузовик". Також хочеться відмітити наших музичних друзів, з більшістю з яких ми не один раз ділили одну сцену - Клініка (сольний проект нашого гітариста), Полинове Поле, Delia, The Legacy, Sunrise, Летаргия, Idol, Thy Despair, ТишаKids, Marvel.

Співпрацювати завжди раді. Щодо сумісних музичних проектів - є деякі цікаві ідеї, але їм потрібен ще деякий час для дозрівання.

Які плани на майбутнє?

Найближчі плани - активна праця над новим матеріалом (якого зібралось вже досить багато), концерти по містах України (завжди раді вислухати пропозиції від організаторів, контакти є на сайті), новий сингл з відеокліпом (знімали на початку року) та збільшення присутності наших пісень у радіопросторі. В перспективі - нова сольна програма і врешті-решт другий студійний альбом.

Що побажаєш нашим читачам?

Місяць взійде
І освітить дороги,
Залишать лиха.
Скажуть "Піднятись
Не знайдеш ти змоги" -
Не слухай, нехай.
Втрати колишні
Сховає у лоні
Небачений край.
Бажаних мрій,
Що тримають в полоні,
Ти не відпускай.

Дякую за те, що ви з нами, до нових зустрічей.